Археологи виявили потенційне трипільське поселення на Тернопільщині
У селищі Гусятин на Тернопільщині археологи зі Львова розпочали розкопки досі невідомого трипільського житла, виявленого минулого року на приватній ділянці. Науковці припускають, що на цьому місці може ховатися ціле давнє поселення.
“Наразі ми розкопали лише фундамент однієї будівлі, — розповідає лектор-екскурсовод Гусятинського краєзнавчого музею Тарас Василик. — Щоб визначити масштаби можливого поселення, необхідно провести геомагнітну розвідку ґрунту, проте на це бракує коштів”.
За словами Василика, місцеві жителі вже багато років знаходять на цій ділянці фрагменти трипільської кераміки. “Щорічно господарі городу приносили до музею уламки глиняного посуду з характерним орнаментом, — каже він. — Зібрана колекція наштовхнула нас на думку про необхідність поглиблених досліджень, тому й запросили фахівців зі Львова”.
Початкові етапи дослідження та майбутні перспективи
На місці розкопок нині працює команда старшої наукової співробітниці Інституту українознавства ім. Крип’якевича НАН Яни Яковишиної. Археологиня підтверджує, що зараз триває перший, розвідувальний етап робіт. “Ми ще не знаємо точних меж поселення, тому досліджуємо територію, де воно, ймовірно, розташовувалося. Приблизна площа — один гектар”, — пояснює Яковишина.
Вона додає, що детальні розкопки жител та дослідження їхнього внутрішнього простору плануються на весну наступного року. Саме тоді також сподіваються провести геомагнітну розвідку.
Стратегічне розташування та можливі знахідки
Археологи вважають, що трипільське поселення, ймовірно, знаходилося на ділянці над річкою Збруч. Таке розташування, захищене з трьох боків урвищами та схилами, з доступним входом лише з одного боку мису, свідчить про оборонну стратегію давніх мешканців. Є ймовірність знайти тут залишки оборонного рову.
Про Трипільську культуру
Трипільська культура – одна з найважливіших землеробських цивілізацій енеоліту (VI–III тис. до н.е.), що залишила значний слід на території сучасної України, Молдови та Румунії. Вона вирізнялася розвиненими протомістами, витонченою розписною керамікою та унікальною традицією спалювати свої поселення кожні 50–80 років. Трипільці стали одними з перших, хто заклав основи хліборобства в регіонах свого проживання.