Від поля бою до кабіни трамвая: історія незламного воїна
Іван Лебідь, ветеран російсько-української війни, пройшов шлях від важких поранень та ампутації до опанування нової професії – водія трамвая у Львові. Його історія – це яскравий приклад мужності, стійкості та бажання повернутися до повноцінного життя, навіть після найскладніших випробувань.
З Донеччини на фронт: шлях до боротьби
Уродженець Донеччини, Іван Лебідь до початку повномасштабного вторгнення встиг спробувати себе у різних сферах. Його професійний досвід включав роботу на металургійному заводі, дорожнє будівництво, службу в охороні та навіть виїзди на заробітки до Чехії. Він здобув середню технічну освіту за спеціальністю електромонтера-електрозварника.
Люті 2024 року змінив звичний плин його життя. Отримавши повістку, Іван без вагань мобілізувався до лав 24-ї окремої механізованої бригади. Близько року він безпосередньо брав участь у бойових діях, але доля розпорядилася інакше. Чотири поранення, одне з яких було особливо важким – підірвався на міні 4 травня 2025 року, – змусили його пройти довгий і складний шлях лікування та реабілітації.
Шлях до відновлення та нова професія
Після поранень Іван провів тривалий час у лікарнях, а згодом звернувся до реабілітаційного центру Superhumans. Там фахівці допомогли йому з відновленням ноги, провели необхідні операції та протезування. Наступні етапи реабілітації проходили у Дрогобичі.
Повернувшись до цивільного життя, Іван опинився перед непростим вибором подальшого шляху. Перед ним постало питання, як адаптуватися до нових реалій, враховуючи фізичні обмеження. Він розмірковував над різними варіантами, навіть розглядав можливість повернення до військової служби. Проте, глибоко замислившись, Іван зрозумів, що хоче залишатися за кермом.
Спочатку він розглядав професію водія автобуса, але брак досвіду став на заваді. Потім була думка про роботу у київському метрополітені. Однак, врешті-решт, Іван вирішив залишитися у Львові, місті, яке стало для нього прихистком, і спробувати себе у ролі водія трамвая. «Коли в мене є бажання, у мене немає перешкод», – впевнено говорить ветеран.
Іван самостійно відшукав інформацію про вакансії в «Львівелектротрансі» та звернувся до підприємства. У депо він особисто оцінив свої фізичні можливості, щоб зрозуміти, чи зможе керувати трамваєм. Переконавшись, що це можливо, Іван розповів про свій статус ветерана.
Його навчання тривало три місяці: два місяці теоретичної підготовки, що включала вивчення правил дорожнього руху, будови трамвая та безпеки експлуатації, та ще один місяць інтенсивної практичної їзди під наглядом досвідчених інструкторів. Від практики Іван був у захваті, адже вона давала можливість закріпити теоретичні знання і відчути себе впевненіше за кермом.
Історія Івана Лебідя – це не лише про подолання фізичних труднощів, але й про силу духу, наполегливість та вміння знаходити нові можливості для самореалізації. Він став першим ветераном в Україні, який опанував професію водія трамвая, доводячи, що війна не ламає, а загартовує справжніх героїв.
У «Львівелектротрансі» підтверджують свою готовність навчати ветеранів. Хоча окремої програми для них не існує, підприємство розглядає всіх кандидатів на рівних умовах. Важливою є вікова категорія (від 21 року, без верхньої межі) та бажання опанувати професію. Навчальний центр підприємства регулярно випускає групи водіїв трамваїв і тролейбусів, і представники «Львівелектротрансу» наголошують на своїй відкритості до всіх охочих. Іван Лебідь, як перший ветеран, що успішно пройшов усі етапи навчання, став яскравим прикладом для інших.