Він не вважає цей заморозок аномальним і нагадує, що вони траплялися навіть у травні.
Похолодання на Львівщині до − 6 °C стало серйозним випробуванням для садівників та аграріїв. Директор Ботанічного саду ЛНУ імені Івана Франка Андрій Прокопів у коментарі DailyLviv.com пояснив, які рослини перебувають у зоні найбільшого ризику та чому захистити великі насадження від морозу практично неможливо.
Він не вважає ці заморозки аномальними і нагадує, що вони траплялися навіть у травні.
«Важко назвати аномалією, коли є заморозки у квітні місяці, тому що такі заморозки відбуваються і в травні місяці». За словами директора, історично у Львові радили не висаджувати літні квіти з 15 до 20 травня через високий ризик нічних знижень температури. Тож проблема цьогоріч полягає лише в тому, що через раннє потепління рослини вже почали активну вегетацію.
Найбільшу небезпеку зниження температури до −6 °C становить для тих культур, що вже квітнуть.
Плодові дерева — вишні, черешні та груші — уже цвітуть. «Зниження температури до мінус 5–6 градусів не сприятиме тому, щоб було добре плодоношення, тому що більшість квіток буде вражена морозом», — пояснює директор.
Декоративні екзоти — магнолії та рододендрони — реагують на заморозки найшвидше. «Вони реагують зміною кольору квіток, пелюсток, які обмерзають — і вже повноцінного цвітіння ми не дочекаємося», — каже Андрій Прокопів.
Як стверджує директор Ботанічного саду, ознакою підмерзання є зміна забарвлення квітоножки та плодонжки рослин. Зазвичай добре толерують такі перепади температур тюльпани. Більшість видів, які ще не почали цвісти, витримають похолодання без критичних наслідків. Ранньоквітучі — кизил та ліщина, які вже встигли перецвісти, легше витримують низькі температури.
Директор Ботанічного саду ЛНУ імені Івана Франка Андрій Прокопів вважає, що ефективних способів порятунку великих територій не існує.
«Коли в нас 18,5 гектара території, то вдавати, що ми можемо захистити від заморозку, — це нереально».
Фахівець пояснює, що агроволокно може допомогти лише для низьких трав’янистих рослин. «Якщо це велике дерево, 15 метрів заввишки, це себе обманювати, що його можна захистити». Обкурювання чи створення куполів на таких площах є нереалістичним.
«Ми на це не впливаємо… Якщо рослини почали цвісти, то на те впливу особливого людина не має. Порятувати ситуацію вже не надто легко», — зауважив Андрій Прокопів.
Читайте також: Температура −6 °C на Львівщині майже не залишає шансів на порятунок врожаю без спецобладнання – аграрій
Джерело: dailylviv.com