Нещодавно у Бориславі, в Історико-краєзнавчому музеї, відбулася лекція «Святослав Гординський – видатний український митець XX століття».
Святослав Гординський є одним із найяскравіших представників української діаспори. Митець народився на Івано-Франківщині, але в ранньому віці разом із родиною переїхав до Львова. Там закінчив гімназію і навчався в мистецькій школі Олекси Новаківського. Згодом навчався у Парижі. Опісля повернувся до Львова, де плідно працював як художник, поет, публіцист. Роки війни та повоєнний час остаточно залишили митця в еміграції, спершу в Кракові, Мюнхені, а з 1947 року – у США.
Під час тематичної лекції старший науковий співробітник відділу графіки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького Оксана Гринів розповіла присутнім про життєвий і творчий шлях Святослава Гординського. Цікавою для аудиторії стала розповідь науковиці про всесвітньовідомих представників української діаспори, які жили й творили у Бориславі, – модерністів-архітекторів Сергія Тимошенка, Олександра Пежанського та художника-монументаліста Петра Холодного. Власне Храм Успіння Пресвятої Богородиці на Мразниці – їхнє спільне дітище.
Лекцію відвідали викладачі та вихованці Бориславського фахового медичного коледжу і Бориславського ліцею.
Святослав Гординський залишив нам не лише унікальні зразки образотворчого мистецтва, а й багату творчу спадщину: 13 збірок поезій та переклади творів визначних європейських класиків українською мовою. Поетичне слово Святослава Гординського лунало під час заходу у виконанні студентів II-Б лікувальної справи Бориславського медичного коледжу, керівник групи – Людмила Грицько.
Заступник міського голови Роксоляна Гарасимів подарувала гості книгу «Забута нафтова колиска Європи», зазначивши, що такі зустрічі надзвичайно важливі для учнівської молоді заради пізнання творчих особистостей як України, так і рідного краю, а Борислав виплекав багато славних імен. Пишаємося тими людьми, які творили й зараз творять обличчя міста.
Опісля лекції Оксана Гринів відвідала Храм Успіння Пресвятої Богородиці, де поспілкувалася з його настоятелем Миколою Пишковичем і помилувалася відомими вітражами Петра Холодного.
