Сьогодні, 26 квітня, у Бориславі відкрили ще одну пам’ятну дошку Герою. На фасаді Бориславського ліцею з’явилася меморіальна таблиця загиблому випускнику навчального закладу Богдану-Дмитру Сарновському, командиру батареї керованих ракет 24 окремої механізованої бригади імені Короля Данила, лицарю ордена Богдана Хмельницького.
Добрий, веселий та щирий… У нього було багато друзів, адже до кожного вмів знайти підхід, кожного міг розрадити та розвеселити. Навіть у самому пеклі, він знаходив можливість зателефонувати та вселити надію на перемогу… Захоплювався грою на скрипці, прислуговував у церкві. Тому коли довелося обирати професію, вагався між духовною семінарією та військовою академією. І все ж переважив приклад старшого брата: Дмитро вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Мріяв, що повернеться з війни, створить сім’ю, буде виховувати діточок. І щоразу впевнено повторював: “Я у будь-якому випадку повернуся!” Захисник загинув у Херсонській області поблизу населеного пункту Сухий Ставок. І повернувся назавжди… Похований у Трускавці, де й проживав зі сім’єю.
Меморіальну дошку Дмитрові відкрили батьки та родичі Героя, перша вчителька та заступник міського голови Роксоляна Гарасимів. Чин освячення пам’ятної таблиці здійснив отець Роман Василів та отець Петро Підлубний. Присутні, схиливши голови у хвилині мовчання, віддали данину шани світлій пам’яті Дмитра та всіх воїнів, загиблих у боротьбі за свободу, територіальну цілісність та єдність України.
Від болю стискалося серце, коли до слова запросили батька Дмитра. Він подякував за пам’ять про подвиг, який буде слугувати прикладом у вихованні майбутніх поколінь.
Заступник міського голови Роксоляна Гарасимів у своєму слові сказала: “Напевне найважче говорити про синів і дочок в минулому. Ця найжорстокіша війна ведеться державою агресором не за військовими законами. Ми бачимо терористичні напади росії на Україну, гібридну війну, яка забирає найкращих синів і дочок України. Вони стають новітніми Героями. І саме серед них – наш Дмитро. Я низько схиляю голову перед родиною, яка виховала справжнього патріота. Він без вагань поклав найдорожче, що є у людини – життя. Ми сьогодні дякуємо Захисникам і Захисницям Збройних Сил за захист і віримо у перемогу! І нехай цей пам’ятний знак буде як пам’ять про нашого Дмитра і як взірець новітнього Героя, на якого треба орієнтуватися при утвердженні своїх життєвих ідеалів”.
Завжди пам’ятатимемо про Захисника! Він загинув заради мирного неба та щасливого майбутнього нашої країни! Вічна пам’ять Герою!