Мисткиня, що знайшла себе на порозі 45-ти: інтерв’ю з Анною Жуковою
Дозволити собі стати мисткинею у 45 років, навіть в умовах пандемії, а згодом – війни, це історія Анни Жукової. Її творчий шлях розпочався від арт-фотографії, а згодом розширився до цифрового колажу та наївного живопису. У Львові, який став прихистком для мисткині на початку повномасштабного вторгнення, Анна створила серію світлин “Незворотні зміни”.
Шлях до мистецтва: від телебачення до колажів
“Насправді все моє доросле життя оберталося навколо культури та мистецтва”, – ділиться Анна. Довгий час вона працювала на телебаченні та в кіно. Проте, стати самостійною мисткинею вдалося лише приблизно у 45 років. Навчання в школі MYPH у Сергія Мельниченка та Романа Пятковки заклало фундамент арт-фотографії. Далі були майстер-класи Каті Ситої з колажу, що відкрили нові горизонти. Успішний опен-кол на резиденцію спільноти Cutout Collage Art Project дозволив Анні стати частиною творчої спільноти та брати участь у її проєктах.
“Сонний щоденник”: відображення реальності у цифрові колажі
На виставковому проєкті “ОДА ДО РАДОСТІ” представлені цифрові колажі та фотографії Анни з серії 2024 року “Сонний щоденник”. “В той період ще не було звички ігнорувати небезпеку і я дуже часто, а подекуди щоночі бігала в укриття”, – згадує мисткиня. Цей досвід породив стан, коли межа між реальністю та сном стає розмитою. “Всім, хто залишився в Україні, я впевнена, знайомий цей стан”, – додає Анна. Особливий відбиток на серію наклала хвороба та подальша смерть улюбленої собаки Хухи, яка часто з’являлася на світлинах.
“Незворотні зміни”: фотографії війни та особисті переживання
З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Анна не залишила Україну. Перші три місяці вона провела у Львові, переживаючи “туманний” період, наповнений допомогою іншим. Згодом, камера стала її інструментом для осмислення подій. “Деякі світлини увійшли у серію «Незворотні зміни», одна з них зараз знаходиться у приватній колекції у Франції”, – розповідає Анна.
Повернення до Києва: коріння як джерело натхнення
Наразі мисткиня перебуває у рідному Києві. “Саме це впливає на мою творчість безпосередньо – я відчуваю своє коріння і це живить мене та мою творчість”, – зізнається Анна. Небезпека стала для неї “неприємним, але звичним фоном”.
Зараз Анна працює з фотографією, цифровим та аналоговим колажем, відчуваючи камеру та стилус “ніби продовженням себе”. Також вона практикує наївний живопис, який для неї є “виклик та стимул до щоденного покрокового розвитку”.
Майбутні плани: від майстерності до виживання
“Тут я практикую стратегію маленьких кроків”, – посміхається Анна, окреслюючи свої творчі плани. Серед них – “прокачати майстерність, освоїти нові інструменти, брати участь у виставках, ярмарках”. А “вижити теж непоганий план, така собі програма-мінімум”, – додає вона.
Авторка: Ольга Шалайська