Герой з Уличного: Життя, віддане за Україну
8 серпня 2026 року, в запеклих боях на Запорізькому напрямку, біля села Васинівка, обірвалося життя ще одного захисника України. Зі села Уличне, що на Трускавеччині, назавжди пішов його земляк, військовослужбовець Михайло Орестович Сирватка. Його мужність та самовідданість стали останнім внеском у боротьбу за суверенітет та територіальну цілісність нашої держави.
Михайло Сирватка народився 15 листопада 1978 року. Його життя, як і життя багатьох українців, було сповнене прагненням до миру та спокою на рідній землі. До лав Збройних Сил України він був мобілізований 25 листопада 2025 року. Рішення про захист Батьківщини було свідомим і відповідальним кроком, адже його покликав обов’язок перед народом та державою.
Службу Михайло проходив у військовій частині А3425, де займав посаду водія автомобільного відділення 2-го мінометного взводу мотопіхотного батальйону. Його робота вимагала не лише фізичної сили та витривалості, а й глибокої відповідальності, адже від злагодженої роботи кожного члена підрозділу залежало життя побратимів та успіх виконання бойових завдань.
Останній бій Михайло Сирватка прийняв, як справжній Герой, виконуючи військовий обов’язок. Він до останнього подиху боронив свою землю від ворожої агресії, віддавши найцінніше – власне життя. Ця втрата стала непоправним ударом для його родини, друзів та всіх, хто знав Михайла.
Пам’ять про Героя
Трускавецька міська рада повідомила про загибель свого земляка, висловлюючи найщиріші співчуття рідним і близьким Михайла. “Нехай Господь дасть їм сили пережити цю непоправну втрату”, – йдеться у повідомленні.
Про точний час прибуття тіла полеглого захисника до рідного села та дату проведення чину похорону буде повідомлено додатково. Ця сумна звістка знову нагадує про високу ціну, яку платить Україна за свою свободу. Кожен день війни приносить нові втрати, але пам’ять про таких Героїв, як Михайло Сирватка, живе вічно. Їхня відвага та жертовність є натхненням для наступних поколінь, а їхні імена назавжди закарбовані в історії боротьби українського народу за незалежність.
“Вічна пам’ять і слава Герою! Герої не вмирають”, – ці слова звучать як данина поваги та невимовної скорботи за тим, хто віддав своє життя заради майбутнього України.