Дубляни, що входять до Львівської громади, у неділю, 12 травня, відзначають День міста. Цього року виповнюється 584 роки від першої письмової згадки про Дубляни. Управління адміністрування та розвитку громад Львівської міськради розповіло цікаві факти про один із найстаріших населених пунктів громади.
Перша письмова згадка про Дубляни датована 1440 роком. Через 16 років місто відзначатиме своє 600-річчя. Назву місту, очевидно, дали дубові гаї, біля яких і виникло поселення. Ці ж дуби є на міському гербі.
Символом Дублян є «око провидіння». Воно уособлює всевидяче око Бога, а трикутник, в який воно вписане, – святу Трійцю. Водночас вважається, що «око провидіння» є символом масонів та таємного товариства ілюмінатів, яке виникло в період Просвітництва в німецькому університеті. Яке походження всевидячого ока на символіці Дублян – достеменно невідомо, але такий символ часто зустрічається на міських гербах. «Око провидіння» зафіксоване на печатці Дублян у документах 1866 року. Тоді вони були ще селом, але згідно з декретом Австрійської імперії 1787 року, сільські громади повинні були створити власні печатки. Містом Дубляни стали у 1978 році. На сучасному гербі символ «око провидіння» поєднаний із зображенням двох дубів.
«Дубляни вважають центром сільськогосподарської науки та аграрної освіти заходу України. Тут розташований один із найдавніших в Україні вищих навчальних закладів аграрної освіти – Львівський національний університет природокористування», – пише Львівська міськрада.
Вищу сільськогосподарську (рільничу) школу створили там ще у 1856 році завдяки наявності на околицях Дублян різних видів ґрунтів, цікавому гідрологічному режиму місцевості і рослинності. 1892 року за ініціативи професора ботаніки Іґнація Шишиловича там заклали дендропарк та розсадник плодово-ягідних дерев. Його використовували для навчання сільськогосподарської школи. У 1901 році школа набула статусу академії, а згодом – університету.
У Першу світову війну науково-навчальний процес в академії призупинився: там квартирували російські війська. У роки визвольних змагань ЗУНР (1918-1919) у приміщеннях академії на постої перебували вояки УГА. Микола Литвин та Кім Науменко в «Історії ЗУНР» пишуть, що сотня поручника Володимира Левицького та група сотника Володимира Секунди разом із загоном отамана Галицької армії Андрія Долуда відбили у поляків Дубляни і відкинули їх до Львова.
«У Малехові, там, де зараз ринок Галицьке перехрестя, проходив фронт. Українська галицька армія стояла у Дублянах від листопада 1918 року до квітня 1919 року», – розповідав у відео про історію університету колишній завідувач історичного музею ЛНАУ Юрій Токарський.
У 1928-1933 роках в академії на рільничо-лісовому факультеті навчався ідеолог українського націоналістичного руху Степан Бандера. На початку 2024 року історичний корпус університету пошкодили російські ракети, оскільки у ньому розташований музей Степана Бандери, а перед ним – пам’ятник йому.
З Дублян також походить новітній борець за незалежність України – герой Небесної сотні Анатолій Жаловага. За освітою він був спортсменом, гандболістом, кандидатом у майстри спорту, працював будівельником. Загинув 20 лютого 2014 року під час Революції Гідності у віці 33 роки. Анатолію посмертно присвоїли звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота зірка».
У громаді також проживав відомий український диригент Степан Турчак. На його честь у Дублянах назвали дитячу школу мистецтв.
А ще мешканці Дублян бережуть давню українську традицію Надсяння – виготовлення різдвяних звізд, що внесена до переліку нематеріальної культурної спадщини України. Її відтворюють брати Петро та Богдан Новаки.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter