Джерело: zaxid.net
В Україні вперше провели комплексне дослідження вікових дерев парку-пам’ятки. На Львівщину приїхали закордонні фахівці з догляду за старими насадженнями, вони дослідили ландшафт історичного парку XVIII століття біля палацу у Роздолі. За підсумками своєї роботи арбористи рекомендують способи догляду та збереження цінних старих дерев, найдавнішим з яких близько 300 років.
Перше комплексне дослідження вікових дерев
Огляд історичного парку, зокрема його вікових дерев довкола палацу Лянцкороських – Жевуських у Роздолі на Львівщині є першим комплексним дослідженням ветеранським дерев, зазначають керівники проєкту «Палац Розділ».
У Роздолі 17-21 червня відбувся тижневий теоретично-практичний семінар та форум для арбористів для вивчення вікових дерев. Учасниками проєкту стали 20 сертифікованих інспекторів з дослідження дерев та представників екологічних департаментів громад з України та Польщі. Куратори семінару – двоє найкращих арбористів Європи Пйотр Тишко-Хмєловец та Єжи Столярчик, що мають сертифікати VETcert.
За інформацією дослідників, у парку Роздолу досі є насадження, які застали ще перших власників палацу – Лянцкоронських та Жевуських. В парку ростуть дерева, яким понад 300 років. Дерева підтверджують що локація дуже давня.
Як розповіла ZAXID.NET керівниця проєкту «Палац Розділ» Ганна Гаврилів, найстарішими деревами на території парку є вікові дуби (Quercus robur), їхній вік сягає 300 років. Найдавніших дерев, посаджених власниками, є небагато, але вони дуже цінні.
За висновками арбористів, парк має також надзвичайно цінну колекцію екзотичних видів дерев, яку зібрали колишні господарі: це старовікові екземпляри гінкго дволопатевого (Ginkgo biloba), кілька особин сосни веймутової (Pinus strobus) та сосни чорної (Pinus nigra), а також дещо молодші дуби черепитчасті (Quercus imbricaria), модрини європейські (Larix decidua) та метасеквоя (Metasequoia glyptostroboides).
«Звісно, є дерева, які можуть загрожувати безпеці людей, проте не завжди це означає, що їх потрібно видаляти, можна вжити ряд заходів для підвищення рівня безпеки. Рекомендації щодо цього питання нададуть наші фахівці», – зазначає Ганна Гаврилів.
«Дерева – дуже стійкі, як українці, пристовуються до умов, в яких їм доводиться жити»
Польський арборист Єжи Столярчик переконаний, що парк з віковими деревами довкола палацу у Роздолі цінніший від самої будівлі.
«Палац знищений та пограбований, пережив кілька періодів побудови, натомість парк зберігся автентичним та неторканим. Історичні дерева, що тут ростуть, більш ніж старі – вони старовікові, адже навчилися жити в різних умовах та мають великий досвід пристосування до кліматичних змін, що відбувалися впродовж століть. Вікові дерева Роздолу – живий літопис історії: на них записана і їхня особиста історія, й історія парку, а також історія в цілому», – пояснює арборист з Польщі Єжи Столярчик.
Артборист Пйотр Тишко-Хмєловец додає: «Для мене старі дерева – це життєвий орієнтир та повернення до свого коріння, спогад про дитинство та малу батьківщину, куди кожен хоче вернутися. Шляхи змінюються, будинки реконструюються, і єдиним незмінним елементом нашої ідентичності залишаються старі дерева».
На деревах відбилися сліди від пожеж, важких зим та війн. Наприклад, на старому горіхові перед брамою палацу є знаки від ворожої ракети, уламки якої влучили взимку. Ця мітка залишиться на дереві назавжди та буде нагадувати про теперішню війну.
«Дерева Роздолу – виняткові, та виявилися дуже стійкими, як українці, які пристосовуються до умов, в яких їм доводиться жити», – каже Єжи Столярчик.
Проєкт дослідження дерев у Роздолі підтримав Фонд Семена Обломея, який загинув на війні. Він мріяв стати арбористом та доглядати за деревами в містах України. Фонд його імені розвиває арбористику в Україні та співпрацює з муніципалітетами та громадами.
Нагадаємо, палац Жевуцьких-Лянцкоронських XVIII-XIX ст. у Роздолі на Львівщині є пам’яткою місцевого значення. Парк при ньому має площу 6,5 га та є окремою пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення. Новий приватний власник історичної нерухомості та його команда працюють над її відновленням та роздумують над новою місією. Лянцкоронські любили проводити своє літо у Роздолі і збирали колекцію творів мистецтв у палаці. На кінець XIX ст. колекція графа Лянцкоронського була третьою за вартістю та значущістю в Австро-Угорській імперії. Мистецька колекція зараз практично втрачена, а дерева біля палацу пережили всі війни та революції і зараз є унікальним віковим парком-пам’яткою.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter